А�

02

2026

У музеї Придунав'я вчаться цікавому виду рукоділля - писанкарству

Великдень – найсвітліше та найрадісніше свято року. Це – одне з головних християнських свят, яке дуже люблять дорослі та діти. Воно символізує перемогу добра і життя, тому цей день завжди оповитий особливо світлою та радісною атмосферою. В цьому році Великдень і римо-католики, і православні святкуватимуть 12 квітня.
В Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я розпочали підготовку до Великодня заздалегідь. 28 березня на майстер-клас «Візерунки долі на великоднім яйці» (писанки на видутих яйцях) до

музею завітали учні школи мистецтв ім. С.Малаховського та Ізмаїльської художньої школи (ІХШ) зі своїм викладачем Соріною Ларисою Олександрівною.
    Провела майстер-клас для дітей завідуюча відділом природи, керівник дитячого познавально-розважального клубу «Дунаюшка» – Анжела Степанівна Діденко. У першій частині заходу – пізнавальній, учні дізналися для себе багато корисної і цікавої інформації. Анжела Степанівна розповіла їм про писанку, як унікальний артефакт української культури. На кольоровій поверхні писаного восковими знаками яйці прочитуються дохристиянські вірування, історія Христового Воскресіння. Освячена у Великодню ніч писанка є символом перемоги життя над смертю. Пронизана «кривулькою», засіяна «ружами» та «трилистиками», оживлена співом «пташок» та освітлена «тригвером» писанка упродовж століть відігравала важливу роль у духовному житті людини. Сутність самого яйця, прообразу «існування» всесвіту, життя; запах воску, потріскування вогника свічки й народження на яйці біло-барвних зображень овіює писанкування магією.
    Також Анжела Степанівна розповіла учасникам майстер-класу про цікавий вид рукоділля – писанкарство, який наразі відроджується в Україні, про опанування техніки писанкарства, символіку орнаментів, значення кольорів та про особливості регіональних традицій (http://www.pridunavie.com.ua/index.php/novosti/1005-pisankarstvo-v-ukrajini).
    Після вступної частини розпочалася практична. Для виготовлення писанки знадобилися яйця, барвники, писачки, віск, оцет, свічки та інше. Анжела Степанівна пояснила дітям алгоритм роботи: спочатку треба занурити яйце в оцет, аби воно краще профарбовувалося барвниками, промокнути його серветкою, потім за допомогою простого олівця намалювати символи, закладаючи певні сенси, наступний крок – це нанесення малюнку за допомогою писачка з розтопленим воском, далі – фарбування яйця та знімання воску за допомогою вогню, коли стерт весь віск, писанка вважається готовою.
    Так як писанка вважається оберегом, тому коли її пишуть, у хаті повинна бути тиша і спокій, так писанка заряджається позитивними сенсами, які вкладає господиня. Це свого роду обряд. Діти теж наслідували цю традицію і робота розпочалася. У кожного вийшла своя оригінальна писанка.