М�

22

2026

В музеї Придунав'я відзначили свято вишиванки

21 травня, у Всесвітній день вишиванки, в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав'я відзначили 20-річчя цього улюбленого українцями свята. Вишиванка для українців – могутній символ благополуччя, вірності та любові у сім'ї, а свято вишиванки символізує національну єдність. Нині вишиванка – загальносвітовий тренд. Елементи української вишивки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні будинки. А закордонні зірки шоу-бізнесу носять вишиванки у

повсякденному житті.
    Протягом усього дня в музеї проходила акція «Вишиванка – твій вхідний квиток»: для всіх відвідувачів у вишиванках вхід до музею був вільний. У другій половині дня до музею Придунав'я завітали гості – учні ЗП(ПТ)О «Дунайський центр професійної освіти» зі своїм викладачем Зорічевою Вікторією Іванівною, для яких в залі з постійнодіючою експозицією «З Україною в серці» заст.директора з наукової роботи Катериною Петрівною Альошиною було проведено екскурсію-знайомство «Традиції в стібках».

    На початку зустрічі Катерина Петрівна розповіла відвідувачам, що історія вишивки на території України налічує понад тисячу років. Вишита сорочка була символом краси та міцного здоров'я та вважалася оберегом від усього поганого. До весілля дівчата готували собі посаг, у якому обов'язково мало бути кілька десятків вишиванок. Бідна дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку – 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше. Згідно з повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати чи бабуся. Під час тонкої роботи майстри співали пісні та молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з коноплі чи льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір та її ще не народжену дитину.

    Гості мали змогу оглянути унікальну колекцію вишиванок із фондів музею Придунав'я. Українська вишиванка, прикрашена складними візерунками та яскравими кольорами, – це не просто одяг, а полотно, насичене символікою та культурним значенням. Кожен вишитий мотив, стібок і відтінок несе в собі історію, переплітаючи нитки традицій, духовності та національної гордості. У вишивці сакральне значення має все – від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків та кольору. Кожен регіон мав свої візерунки.

    У ході розповіді Катерина Петрівна звернула увагу учнів на орнаменти у вишиванці, кожен з них також має велике значення. Орнаменти у вигляді ромба, знаки сонця з променями та крапками символізували вогонь та вважалися чоловічими. Прямі лінії у вигляді символів землі вважалися жіночими. Також на таких вишиванках зображували знаки води у вигляді спіралей, змій та хвиль. Маки символізували продовження роду. Але також мак вважався квіткою війни. І якщо в сім'ї людина гинула під час бойових дій, дружина вишивала сорочку із червоними маками. Калину, яка була символом материнства та безсмертя роду, вишивали собі заміжні жінки. Виноград на вишиванці символізував радість та добробут сімейного життя. А сорочки з візерунком хмелю носили неодружені хлопці, адже це символ буйства, кохання та молодості. Мали вишивальниці й своє свято – День Варвари 17 грудня. Цього дня не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а лише вишивати.

        Після ознайомчої екскурсії представники "Центру життєстійкості Ізмаїльської територіальної громади" - соціальний менеджер Лілія Апостолакі та фахівець з соціальної роботи Аліна Беспалова провели для учнів "Дунайського центру професійної освіти" майстер-клас по виготовленню патріотичної стрічки у вигляді нагрудної брошки.

 
    Далі свято продовжилося у Центральному Білому Залі музею. Там пройшов майстер-клас – практичне навчання технікам вишивання від майстринь клубу «Фантазія». В залі було розташовано міні-виставку робіт вишивальниць і кожна з них мала можливість розповісти про свій виріб.

    Упродовж всього заходу розповіді ведучої Катерини Петрівни та учасників свята перемежувалися з музичними номерами. Своїми виступами, українськими народними піснями, порадували аудиторію вокальний колектив «Мелодія Дунаю», солістка народної вокальної студії «Креатив» Ася Некраха та відомий ізмаїльський вокаліст, художній керівник народної вокальної студії «Креатив» Сергій Нейчев.