Д�

13

2022

Скрипка - божественний еліксир для душі та серця

З рубрики "Колекція фондів музею Придунав'я"

13 грудня відзначається Всемирний день скрипки (World Fiddle Day). Скрипка вважається одним з найпопулярніших у світі музичних інструментів. А імена таких найвидатніших скрипалів як Антоніо Вівальді, Ніколо Паганіні, Арканджело Кореллі, Леопольд Ауер, Іван Хандошкін добре відомі кожному цінителю класичної музики.
Скрипка являє собою струнний смичковий музичний інструмент високого регістру. Має народне походження, сучасний вигляд набула в XVI столітті, а широкого поширення – в XVII столітті. Належить музичний інструмент багатьом народам, в тому числі і

українському.

Історія скрипки
    Скрипка з'явилася в кінці XV століття. Її попередниками були арабський ребаб, казахський кобиз, іспанська фідель, британська кротта, злиття яких і утворило віолу. Звідси італійська назва скрипки violino, а також слов'янський чотириструнний інструмент квінтового ладу жига, звідси німецька назва скрипки – geige.
Боротьба, що тривала протягом декількох століть між аристократичною віолою та народною скрипкою, закінчилася перемогою останньої. В якості народного інструменту скрипка особливо широкого поширення набула в Білорусії, Польщі, Україні, Румунії, Істрії та Далмації. З другої половини XIX століття набуває поширення серед татар. З XX століття зустрічається в музичному побуті башкир.
    В середині XVI століття на півночі Італії склалася сучасна конструкція скрипки. Право вважатися винахідником «аристократичної» скрипки сучасного типу оскаржують Гаспаро да Сало з міста Бреші та Андреа Аматі – засновник кремонської школи.
    Виробництвом скрипок займаються скрипкові майстри. Прекрасною формою і чудовим матеріалом відрізняються кремонскі скрипки Аматі, що збереглися з XVII століття. Ломбардія славилася виробництвом скрипок і в XVIII столітті. Надзвичайно високо цінуються скрипки виробництва Страдіварі, Андреа й Джузеппе Гварнері.
    Скрипка є сольним інструментом з XVII століття. Першими творами для скрипки вважаються: «Romanesca per violino solo е basso» Бьяджо Маріні 1620 року і «Capriccio stravagante» його сучасника Карло Фаріни. Засновником художньої гри на скрипці вважається Арканджело Кореллі. Потім слідують Тореллі й Тартіні, а також Локателлі, учень Кореллі, який розвинув бравурну техніку скрипкової гри, його учениця Магдалена Лаура Сірмен, Нікола Маттейс, який створив скрипкову школу у Великобританії, Джованні Антоніо П'яні.
    Період барокко – період розквіту скрипки як професійного інструменту. Унаслідок близькості звучання до людського голосу та здатності виробляти сильний емоційний вплив на слухачів, скрипка стала провідним інструментом.
    Звучання скрипки встановлювалося вище інших інструментів, що робило її більш підходящим інструментом для гри мелодійної лінії. Граючи на скрипці, музикант-віртуоз здатний виконувати швидкі та важкі фрагменти творів.

    Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей має невелику колекцію скрипок, що складається з восьми музейних предметів. Перша скрипка була передана музею Придунав'я Державною податковою інспекцією в 1991 році. Виготовлена ця скрипка в Німеччині в XIX столітті. Як і всі класичні скрипки вона складається з двох основних частин: корпусу і грифа, уздовж якого натягнуті струни, налаштовані за квінтами. На нижній частині грифа – інкрустація перламутром у вигляді гілочки дерева з листям, солов'єм, що сидить на ній, і квітами. На внутрішній частині деки – напис німецькою мовою: «Repatiert C.A. Wunderlich gegrundet 1854. Siebenbrunn (vogtl) joh Bapt. Schweitzer fecit at forman Hieronymi Amati Pestini 1813». Скрипка зі смичком, знаходиться в футлярі.
    В 2017 році фонди музею Придунав'я поповнилися ще сімома скрипками, які були передані Ізмаїльським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області. Дві з них представляють культурну цінність. Всі скрипки виготовлені в Німеччині, деякі в кінці XIX століття, інші – початок-середина ХХ століття. У деяких скрипок відсутні повністю або частково струни, у інших – відсутній смичок. Але навіть у такому неукомплектованному вигляді вони становлять цінність для музею. В 2017 році всі ці скрипки експонувалися на виставці «Музика лунає...», присвяченій Дню музики та Дню міста Ізмаїл, які відзначаються 1 жовтня.
    Розвиток музики не стоїть на місці. З виникненням нових напрямків і стилів, частина музичних інструментів виявилася менш затребуваною. Але не скрипка. Скрипка не стала приналежністю тільки класичної музики. Історія цього чарівного інструменту налічує більше п'ятисот років. Протягом усіх цих століть неповторний, живий «голос» скрипки завойовував серця людей. Її прекрасне звучання прикрасило кантрі, джаз і рок-н-рол. Багато музикантів від поп-зірок, до виконавців року використовують для створення своїх композицій цей чудовий інструмент. Безсумнівно, і далі звучання скрипки продовжить радувати вдячних слухачів.

                                                               Ст. науковий співробітник відділу фондів Суворова М.О.