А�

19

2023

19 серпня – Всесвітній день фотографії

"Найкраще у фотографії – це те, що вона ніколи не змінюється, навіть коли люди зображені на ній роблять це".
                                                                                                                       Andy Warhol

Всесвітній день фотографії відзначають усі любителі та професіонали, всі, хто хоч раз у житті робив фотографію. Ініціював це свято австралійський фотограф Корске Ара. У 2009 році він запропонував відзначати річницю визнання дагеротипії – першого способу фотографування, продемонстрованого у 1839 році французьким художником та хіміком-винахідником Луї Дагером. Дагерротипія дозволяла відобразити зображення на металевій пластині. Уряд Франції купив патент Дагера і 19 серпня 1839 року

широко оголосив світу про відкриття. Так майбутня фотографія отримала офіційне наукове «свідоцтво про народження».
    Є у фотографії і свій небесний покровитель свята Вероніка. Святкується Всесвітній день фотографії 19 серпня, проте є ще один схожий захід, який відзначають 12 липня. Це День святої Вероніки, покровительки фотографії (День фотографа). Легенда свідчить, що під час ходи Ісуса Христа на гору Голгофу, де мала відбутися страта, багато людей супроводжували його. Серед простого народу була дівчина на ім'я Вероніка. Коли Ісус упав, утомившись нести величезний хрест, Вероніка, сповнена жалю до Спасителя, дала йому попити води і хусткою витерла піт із багатостраждального обличчя. Коли дівчина повернулася додому, виявила, що на хустці залишилося зображення лика Христа. Довгий час люди то приймали, то відкидали легенду про Вероніку, але зрештою все ж таки прийняли як істину, і в епоху Середньовіччя майже в кожній церкві з'явилося зображення Вероніки з хусткою, на якій був нерукотворний лік Спасителя.

    У світі навіть є пам’ятники фотографам. Так, пам’ятник фотографу встановлений у Харкові (Україна), Німеччині (Дюссельдорфі), Словаччині (Братиславі), Грузії (Боржомі), Іспанії (Ов’єдо) та інших.

    Слово «фотографія» з'явилося ще до нашої ери і має давньо-грецьке походження. «Фото» перекладається як «світло», а «графо» – «пишу». Назва вже пояснює процес фотографування – малювання світлом, отримання зображення на світлочутливому матеріалі.
    Насправді перший знімок було зроблено ще в 1822 році французом Жозефом Нісефором Ньєпсом, але нажаль це фото не зберіглося. Трохи пізніше, в 1826 році Жозеф Ньєпс отримав фотографію, яка відома як «Вигляд з вікна в Ле Гра», зроблену за допомогою камери-обскури на звичайній олов'яній плитці, покритою шаром асфальту. Зйомка тривала 8 годин, в підсумку людство побачило змащений чорно-білий малюнок, який більше нагадує абстракцію. Однак, не дивлячись на неякісну картинку, зусилля фотографа не стали марними, зображення стало першим кроком до того, що ми маємо зараз.

    А Луї-Жак Манде Дагер перейняв естафету свого співвітчизника, і в 1839 році виконав фотографію на мідній пластині, покритій сріблом. І надав їй назву «дагеротипія», на честь себе. Саме цьому геніальному експериментатору належить прем'єрний фотокадр людини. Експозиція тривала близько десяти хвилин і за цей час паризьким бульваром дю Тампль пройшло кілька городян. Їх важко помітити, але якщо придивитися, то в нижньому лівому кутку можна розрізнити фігуру чоловіка, який чистить туфлі іншій людині.

    Генрі Піч Робінсон в 1858 році зробив перший фотомонтаж шляхом накопичення п'яти негативів, зібраних в одну фотографію.
    Дебютне фото у кольорі зроблено по інший бік Ла-Маншу зусиллями шотландського фізика, математика та механіка Джеймса Максвелла, який у ході своїх досліджень зі змішування кольорів почав експериментувати з фотографічними апаратами. Під час лекції в Королівському інституті, яка проходила 17 травня 1861 року, фізик представив першу у світі кольорову фотографію. На фото зображено триколірний бантик.

    Піонер кольорового фотомистецтва Луї дю Орон зняв природу у кольорі у 1877 році. Пейзаж на фото – південь Франції.

    Перша підводна фотографія була зроблена в 1856 році, а перший кадр, зроблений з повітря, з'явився на світ у 1903 році. Перший кадр із космосу було зроблено у 1946 році.
    Про фотографію можна говорити і як про вид мистецтва. І визначення буде таким – це творчий процесс пошуку та створення мистецької композиції, що у свою чергу визначається баченням самого фотографа. Для когось фотографувати просто хобі, для когось заробіток, а для деяких – це професія, складна та захоплююча, а часом і небезпечна.
    Фотографія є знаковим винаходом людства у дев'ятнадцятому столітті. Даний винахід належить науці та мистецтву, дозволяє вченим фіксувати знаменні історичні події та особистості.
    Наприкінці XIX століття послуги фотографів були досить дорогими, але на початку XX століття почався справжній фотографічний бум! Будь-яка родина могла прийти у фотоательє та замовити знімок. Щоправда, треба було завмерти на 10 хвилин у нерухомості, тому що фототехніка працювала дуже повільно, але це того коштувало!
    Фотографія подібна до машини часу. Стародавні знімки можна розглядати годинами, увагу привертають і особи людей, і деталі гардеробу, і оздоблення приміщень.
    На сьогоднішній день фотографія – це секундна справа. Один клік, і знімок готовий. Раніше на прояви фото чекали довго, друк займав не один день, а сфотографуватися можна було лише у фотоательє. Але в цьому була особлива романтика та чарівність. Фотографії дарували один одному на довгу пам'ять, підписуючи їх зі зворотного боку та обов'язково залишаючи дату.
    Сучасній людині важко уявити своє життя без фотографії, за допомогою якої можна воскресити в пам'яті те, чого насправді вже немає, це не просто знімок, а конкретна емоція, відчуття, що відображає стан людини на певний момент.
    Зараз, в епоху цифрового панування, коли знімки часто зберігаються в надрах комп'ютерів та смартфонів, фотосесії у студії знову набули популярності. До того ж треба зазначити, що у Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я проводять чудові фотосесії у основному будинку та у дворі стародавнього особняку. Тож, ласкаво просимо до музею на фотосесії!
    На сьогодні фонди музею Придунав’я мають велику кількість фотоматеріалу і кожного року вони поповнюються новими фотографіями, які можуть багато розповісти про людей та події, пов’язані з історією нашого краю. Завдяки цим фотографіям у музеї неодноразово відкривалися виставки та фотовиставки, які висвітлювали історію нашого міста, знайомили з історичними пам’ятниками та підприємствами Ізмаїла, знаменитими особистостями міста. Музей завжди рад співпраці з зацікавленими людьми, які люблять фотографію та готові ділитися своїм захопленням з мешканцями й гостями нашого міста.
    Так, у 2014 році у музеї відкрилася персональна фотовиставка професійного фотокореспондента, художника фотографії, моряка Федора Сіваченко «Паралелі та меридіани т/х Айвазовський» і сумісна фотовиставка музею та ізмаїльського колекціонера Руслана Міхєєва «Відображення часу», у 2015 році – сумісна персональна фотовиставка спортивних журналістів Валерія та Наталії Мессойліді «Атлети Придунав’я вчора та сьогодні» та персональна фотовиставка журналістів Сніжани Стрепетовій та Ірини Золотарьовій «Зупинися, мить!», у 2017 році – персональна фотовиставка керівника та ідейного натхненника Ізмаільського фотографічного товариства «Юпітер» Сергія Зіньківського «Мої життєві пороги», у 2019 році – музейна фотовиставка «Минуле та справжнє у пам’ятниках нашого міста», у 2021 році – фотовиставка доктора біологічних наук, природозахисника, журналіста Івана Русєва «Барви корони Посейдона», у 2022 році – фотовиставка першого директора музею Придунав’я, історика-краєзнавця, члена Національної Спілки журналістів України Раїси Шишкіної «Квіти музею Придунав’я».

    Тож, запрошуємо у музей Придунав’я до співпраці у плануванні нових фотовиставок і вітаємо всіх із Днем фотографії та хочемо побажати, щоб завжди вистачало часу на те, щоб відобразити яскраві моменти життя, щасливі події та важливі дати. Завжди хочеться, щоб чудові незабутні фотографії радували око та піднімали настрій! Нехай фото дарують масу позитивних емоцій та відчуття теплоти!

                                                                        Завідуюча відділом історії та культури Землянська Л.В.