Ф�

23

2024

24 лютого 2024 року – друга річниця початку повномасштабної російсько-української війни

20 лютого 2014-го, 10 років тому, розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

    24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Цей напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.

    Дим над військовим аеродромом у Чугуєві під Харковом після обстрілу його російськими військами. Україна, 24 лютого 2022 року

 Бойова техніка РФ рухається у бік російсько-українського кордону. Росія, Білгородська область. 24 лютого 2022 року

 Дим над базою ППО в Маріуполі, як її обстріляли російські війська. Україна, 24 лютого 2022 року

 Українські танки в'їжджають до Маріуполя. Україна, 24 лютого 2022 року

 Люди ховаються на станції метро у Києві. 24 лютого 2022 року

Українські військові блокують дорогу, що веде до урядового кварталу у Києві. 24 лютого 2022 року

Тіло людини, яка загинула внаслідок ракетного обстрілу військовими силами РФ.

Чугуїв, Україна. 24 лютого 2022 року

Російські військові на бронетранспортері з маркуванням Z в анексованому Криму

Тіло солдата без ознак, який, за твердженням українських військових,

був військовослужбовцем російської армії і загинув у бою

 Акція протесту проти воєнних дій Росії на території України. Стамбул, Турція. 24 лютого 2022 року

    Війна продовжується. Вона впливає на життя українців, події та наслідки війни мають і матимуть вплив на українську та світову спільноту й по закінченню бойових дій. Вже зараз зрозуміло, що історія сучасної російсько-української війни посяде центральне місце в новітній українській історії та національній пам'яті.
    Україна веде справедливу оборонну війну проти Росії, яка вчинила проти нашої держави та її громадян міжнародний злочин агресії. Ми захищаємося, боронимо рідну землю, на нашому боці правда, це визнають міжнародні організації, а Генасамблея ООН чітко засудила російську збройну агресію.
    Протягом десяти років війни мільйони українців стали заручниками російської агресії. В лютому 2022 року Росія вдалася до повномасштабної агресії та спробувала в короткий час окупувати більшість території України, включно із захопленням столиці – міста Києва. Коли це не вдалося зробити, і Сили оборони дали відсіч загарбникам, Росія збільшила використання методів ведення терористичної війни, якими послуговувалася з перших днів – катування, сексуальне насильство, вбивства, залякування, депортації, пограбування та створення нестерпних умов життя в першу чергу для цивільних людей.
    Є численні докази того, що російська армія вчиняла на тимчасово окупованих територіях України воєнні злочини, а також є достатньо підстав стверджувати, що збройні сили РФ паралельно зі злочином агресії вчиняють акт геноциду проти українців.
    Наразі тривають розслідування та збір свідчень і доказів для засудження російських злочинів, вчинених проти українських цивільних та військових. Більшість відомої інформації шокує, однак вона досі неповна, а відтак масштаб злочинів є більшим, ніж ми бачимо зараз.
    Українська держава та суспільство робить все можливе, щоб зберегти памʼять про загиблих захисників і захисниць, цивільних осіб, ідентифікувати жертв та вшанувати всіх людей, які проявили людяність та героїзм у боротьбі проти терористичного агресора.

    Пам'ять про цю війну обов'язково мусить бути збережена. Відстоювання незалежності в російсько-українській війні є ключовою подією в історії сучасної України. Зазвичай світові практики вшанування й осмислення війни починаються вже після завершення подій – припинення бойових дій. Однак, події нинішньої війни відбуваються дуже стрімко, й щоб запобігти забуванню багатьох з них – ми вже сьогодні маємо робити перші кроки у напрямі меморіалізації.

Ст.науковий співробітник відділу фондів Суворова М.О.