Архів записів
Контакты

 

Україна, Одеська область,
м. Ізмаїл, вул. Тульчианівська (Котовського), 51.

Тел.: (04841) 2-00-87, 2-16-70.
Факс (04841) 2-00-87 .

E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Благодійний рахунок музею Придунав'я
UA438201720314231004301022613
ЕДРПО 20953156

Музей працює для відвідувачів щодня з 9.00 до 17.00, без вихідних.

100310 березня – День Державного Гімну України, одного з головних символів держави поряд із прапором і гербом. Саме цього дня у 1865 році в польському місті Перемишль на Шевченкових роковинах уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.

Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст, активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло

Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерли України і Слава, і Воля». Слова Чубинського були покладені на музику Михайла Вербицького – скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи.
    Перше документальне свідчення виконання пісні датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Цікаво, що перший тиражований на грамплатівці запис цієї пісні зробила студія Columbia ( США ) у 1916 році. Мало хто з українців знає, що вірш «Ще не вмерли України ...» Павло Чубинський написав у Києві, на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарева.
    Спочатку Михайло Вербицький написав музику для гітари, а вже згодом адаптував її для хору. Павло Чубинський був звинувачений шефом поліції в авторстві: «возмутительных песен и прокламаций», «за вредное влияние на умы простолюдинов». У 23-річному віці він був висланий на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію саме за авторство славетного вірша. Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 року пісня «Ще не вмерли України...» звучала як національний гімн при УНР ( Українська Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії. Хоча протягом національно-визвольних змагань «Ще не вмерли України ...» звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України. Слова Гімну України були узаконені 6 березня 2003 року.

    Ще на хвилі масових протестів, під час Помаранчевої революції та Революції гідності, національна пісня єднала мільйонів українців і досі зігріває наші серця. Глибинне значення кожного слова Гімну українці усвідомили з початком повномасштабного вторгнення російських військ. Слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» стали пророчими, а українці вкотре довели, що готові до кінця боротися з ворогом за свою незалежність.
    Нині українці зі словами Гімну перебувать на фронті, в окопах та боях, виборюючи суверенне право нашої держави бути вільною, демократичною та незалежною державою.

 

Ст.науковий співробітник відділу фондів Суворова М.О.
10.03.24

 

Добавить комментарий