М�

16

2024

Всесвітній день вишиванки – 2024

Українська нація схильна до відзначань дат, присвячених тій чи іншій події. Зокрема велика увага надається своєму народному однострою – вишиванкам. З 2006 року ми почали відзначати День вишиванки, який є неофіційним народним святом запропонованим студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк. Спочатку це була акція, яка мала назву Всесвітній день вишиванки, тоді її підтримали студенти та викладачі ВНЗ. А вже 2010 року акція охопила не лише Чернівці, а ще й Запоріжжя, Сімферополь, Львів, Рівне. З того часу це важливе для українців

свято стало не лише загальноукраїнським, а й міжнародним. Зараз його святкують за кордоном. Ідею підхопили українські діаспори в Канаді, США, Італії, Німеччині, Франції, Румунії та Португалії. У цей день вони виходить на площі міст у вишиванках.

    Зазвичай День вишиванки припадає на третій тиждень травня, у четвер. Цього року День вишиванки відзначають 16 травня. День вишиванки не має жодного політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру та традиції. Цього дня прийнято одягати вишиванку та йти в ній у звичних справах: на роботу, навчання чи просто на прогулянку. Разом із тим, це свято має глибокий зміст. По всьому світу об'єднуються українці в одній ідеї та показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код. В цей день прийнято проводити тематичні акції, флешмоби, паради, виставки та марші.

    Українська вишиванка – це зірка української культурної ідентичності, одяг, який втілює в собі багатовікову історію, символіку та мистецьке вираження. Як невід'ємна частина українського народного вбрання, вишиванка в усі часи не лише прикрашала народ України, але й формувала наратив стійкості, духовності та національної гордості.

    Історія української вишиванки
   Витоки української вишиванки сягають раннього середньовіччя, періоду правління Київської Русі (IX-XIII ст.). Спочатку вишивка була практичною, прикрашала одяг і предмети побуту простими геометричними візерунками. Впливи візантійської та східнослов'янської культури відіграли ключову роль у формуванні ранньої техніки вишивання.
    З плином часу (у XV-XVII ст.), вишиванка перетворилася на щось більше, ніж просто прикрасу. Вона набула глибокого та символічного значення.
    В буремні часи (XVIII-XIX ст.) правління Речі Посполитої, Австрійської імперії чи Російської імперії, Україна та її культура зазнавали утисків. Вишиванка стала важливим засобом збереження культурної самобутності та національної ідентичності. Навіть у важкі часи український народ виражав свої почуття та бажання через унікальні візерунки на вишиванці.
    У радянський період, і коли Україна була частиною Радянського Союзу, національна культура України обмежувалася під страхом смерті. Тим не менш, вишиванку продовжували носити з гордістю, як символ мовчазного опору та збереження української ідентичності в умовах репресій. Хоча варто визнати, що саме в цей період українська традиційна вишиванка зазнала чи не найбільшої біди, оскільки саме тоді було знищено незліченну кількість автентичних вишитих скарбів, створених українськими майстринями, а носіння вишитого одягу могло стати вироком для власника. Та, попри все, українську вишиванку вдалося зберегти, як і традицію її носити, а зараз вона переживає чи не найпрекрасніший етап відновлення і вивчення.
    На знак визнання її культурної значущості українську вишивку, включно з вишиванкою, у 2018 році було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це підкреслює важливість збереження та популяризації цієї давньої традиції у світі.

     Символіка та значення орнаменту вишиванки
   Історія вишивки на території України налічує понад тисячу років. Вишита сорочка була символом краси та міцного здоров'я та вважалася оберегом від усього поганого. До весілля дівчата готували собі посаг, у якому обов'язково мало бути кілька десятків вишиванок. Бідна дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку – 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше. Згідно з повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати чи бабуся. Під час тонкої роботи майстри співали пісні та молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з коноплі чи льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір та її ще не народжену дитину.
    Українська вишиванка, прикрашена складними візерунками та яскравими кольорами, — це не просто одяг, а полотно, насичене символікою та культурним значенням. Кожен вишитий мотив, стібок і відтінок несе в собі історію, переплітаючи нитки традицій, духовності та національної гордості. У вишивці сакральне значення має все – від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків та кольору. Кожен регіон мав свої візерунки. Орнаменти у вишиванці також мають велике значення. Орнаменти у вигляді ромба, знаки сонця з променями та крапками символізували вогонь та вважалися чоловічими. Прямі лінії у вигляді символів землі вважалися жіночими. Також на таких вишиванках зображували знаки води у вигляді спіралей, змій та хвиль. Маки символізували продовження роду. Але також мак вважався квіткою війни. І якщо в сім'ї людина гинула під час бойових дій, дружина вишивала сорочку із червоними маками. Калину, яка була символом материнства та безсмертя роду, вишивали собі заміжні жінки. Виноград на вишиванці символізував радість та добробут сімейного життя. А сорочки з візерунком хмелю носили неодружені хлопці, адже це символ буйства, кохання та молодості. Мали вишивальниці та своє свято – День Варвари 17 грудня. Цього дня не можна було ні прибирати, ні прати, ні глину місити, а лише вишивати.

    Законодавцем моди на вишиванку у Європі став відомий український письменник та поет Іван Франко. Він часто носив вишиванку з європейським костюмом, і таким чином заснував своєрідну моду. А після того, як 1876 року українська письменниця Олена Пчілка видала альбом українських вишивок, у Європі розпочався справжній бум на вишиванки.

    Нині вишиванка – загальносвітовий тренд. Елементи української вишивки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні будинки. А закордонні зірки шоу-бізнесу носять вишиванки у повсякденному житті.
    Вишиванка для українців – могутній символ благополуччя, вірності та любові у сім'ї, а свято вишиванки символізує національну єдність. Окрім Дня вишиванки, українці все частіше одягають національний одяг на інші великі свята, державні та релігійні – День Незалежності, День Конституції чи День прапора, на Великдень, Різдво.
    Кожного року Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я також святкує Всесвітній день вишиванки. Цього дня до музею приходять відвідувачі, для яких у залі з постійно діючою експозицією «З Україною в серці» науковими співробітниками проводиться театралізований захід «Українська вишиванка – генетичний код українця, оберіг і символ єднання нації», в ході якого гостям розповідають про історію свята – День вишиванки, його традиції, а також історію вишивки та саму вишиванку.

Ст.науковий співробітник відділу фондів Суворова М.О.