Авторські ляльки - загадковий світ для маленьких та дорослих

Сьогодні ми вирішили розповісти вам, дорогі читачі, докладніше про авторські ляльки ручної роботи ізмаїльських майстринь Елли Польової та Валентини Стойкової, які представлені на нової виставці «Лялька – символ материнської любові», присвяченої Дню Матері. Значне місце в експозиції виставки посідають ляльки, створені за останнє десятиліття. Про історію цих ляльок гостям розповіли самі автори.
Захоплення ляльками виникло у директора центру кар'єрного

зростання ІДГУ Валентини Пилипівни Стойкової давно, і спочатку було скоріше робочою необхідністю, ніж хобі. У 2007 року Фонд підтримки підприємництва, який вона тоді очолювала, отримав грант на розвиток народних промислів. Щоб виправдати ці вкладення, Валентина Пилипівна буквально за 20 днів освоїла майстерність створення українських ляльок-мотанок і розробила методики проведення майстер-класів.

222666
Лялька-мотанка – це втілення жіночої сили, яка лежить у мудрості, внутрішньому заклику оберігати та захищати родину. І хоч би таємниче це не звучало, українська лялька встановлює зв'язок між поколіннями. Вважається священним символом, передаючи ниткою роду захист від злого, здоров'я, благополуччя.

    Валентина Пилипівна розповідає, що сакральна лялька вимагає особливого відношення та поваги. Тлумачити кожну деталь і процес створення ляльки необхідно правильно, щоб позитивна енергія оберегу не спрацювала проти вас. Зовсім не випадково, що лялька-мотанка не має обличчя. Тому що це далеко не іграшка, хоча матері мотали її на швидку руку як іграшку дитині, і навіть вона виховувала. Наші пращури вважали, що в ляльку з рисами обличчя може вселитися душа, тому ні рота, ні особливо, очей не зображували.
   Сьогодні «лялькоробство» перетворилося для Валентини Стойкової на хобі, що дозволяє робити оригінальні подарунки друзям та знайомим з України та з-за кордону, де українські ляльки-мотанки користуються великою популярністю. «Мої ляльки давно розійшлися світом. Вони є майже у всіх країнах Центральної Європи, і ось уже багато років як мандрують США, беручи участь у благодійних базарах», – розповідає Валентина Пилипівна.
    У 2015 році традиційні українські ляльки-мотанки, виготовлені Валентиною Стойковою, виставлялися у художній галереї Washington ArtWorks (м. Вашингтон, США). На виставці у Вашингтоні пбуло редставлено близько 40 ляльок ізмаїльської майстрині, серед яких ляльки-мотанки, «характерні» ляльки та інші. Кожна з них має свій характер, вбрання, у створенні якого використовувалися знання історії костюма різних регіонів України, і свій авторський задум.

    «Може когось моє захоплення і дивує, але мені воно допомагає знімати стрес, а також радує людей, – адже ляльки у мене виходять добрі та позитивні», - зазначає Валентина Пилипівна.
    Сучасна авторська лялька – це метод пізнання життя і для тих, хто її створює, і для тих, для кого вона створюється. Авторська художня лялька є видом мистецтва, що поєднує в собі скульптуру, живопис, дизайн костюма та декоративно-прикладне мистецтво. Різноманітність технік і методів, що становлять художню мову ляльки, дуже велика.
    Елла Сергіївна Польова, яка э директором музею ПрАТ «УДП», почала займатися виготовленням ляльок під час карантину через COVID-19, навесні 2020 року, коли більшість людей були змушені сидіти вдома та працювати дистанційно.
    «Я побачила в Інстаграмі таку ляльку і зрозуміла, що і я хочу таку. Але не просто мати її, а навчитися так само виготовляти. Спробувала зробити першу, отримала море позитивних емоцій. Кожен процес приносив якесь дитяче почуття радості. Поступово я зрозуміла, що під час роботи над лялькою можу відключити свою тривогу, заспокоїтися, відволіктися від усього. Це – як бальзам, що гріє душу», – ділиться з гостями Елла Сергіївна.

Робота над лялькою у майстрині в середньому триває 3-4 місяці, між їх створенням є дуже невелика перерва, і знову починається робота. Майже всі ляльки, виготовлені Еллою Сергіївною, представлені на виставці, з різних причин не вистачає п'яти. Це – ляльки інтер'єрні, навіть десь будуарні. Вони на 90 відсотків виконані із натуральних матеріалів: вовна ангорської кізочки та мереноса, шкіра, бавовняне мереживо, текстиль, трикотаж, дерево. Тому їх необхідно утримувати в особливих умовах, так як вони можуть бути пошкоджені міллю, пилом, прямим сонячним промінням, також їх треба берегти від вогкості. М'яти сукні теж не можна.

    «Це моє хобі, моя радість. Я довго шукала себе у творчості. Беру участь у виставці з метою привернути увагу жінок до розкриття своїх творчих здібностей. Пропоную всім дівчаткам, жінкам, які у пошуку, спробувати такий напрямок. Може бути і їм воно буде корисним, для утримання емоційної рівноваги, для гарного настрою та радості. Ось якось так», – підсумовує Елла Сергіївна.
    Ми у свою чергу висловлюємо величезну подяку Валентині Пилипівні Стойковій, Еллі Сергіївні Польовій та іншим небайдужим мешканцям нашого міста, які взяли участь у такій яскравій та емоційній виставці.
    Руки майстринь вдихнули життя в ці дивовижні творіння, наповнивши їх своїм теплом, любов'ю та глибоким символізмом. Кожна деталь, кожен стібок розповідає про материнську турботу, безмежну відданість та нерозривний зв'язок між матір'ю та дитиною.